Передменструальний синдром

Опубліковано в Хвороби жіночих статевих органів

Передменструальний синдром - розлад функцій нервової, серцево-судинної і ендокринної системи в другій половині менструального циклу. Спостерігається частіше у віці 16-20 років і після 35 років. Порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи призводить до змін другої фази циклу (брак гормону жовтого тіла) і підвищеного виділення антидіуретичного гормону, що веде до розладу функції наднирників: підвищенню виділення апьдостерону, затримці рідини в організмі, накопиченню натрію, збідненню калієм.

Симптоми, перебіг. За 7-10 днів до початку менструацій головний біль, безсоння, зниження працездатності, депресія, дратівливість, збільшення маси тіла, набряки; інколи спостерігаються тахікардія, серцеві аритмії, кардіалгія, задуха, субфебрилітет. З початком менструації всі ці симптоми спадають. Діагностика ґрунтується на циклічному прояві цього синдрому.

Лікування призначається лікарем. Загальнозміцнююча терапія: лікувальна фізкультура; полівітаміни; транквілізатори (еленіум тріоксазін, седуксен по 1 пігулці на день). На 15-й день циклу - гіпотіазід по 12,5-25 міліграм на день, спіронолактон (верошпірон, альдактон) по 0,05 г на день або інші діуретики (діакарб по 0,125-0,25 г на день), а також 10% розчин ацетату калію по 1 столовій ложці 4 рази на день або оротат калію по 0,25-0,5 г 2 рази на день. Обов'язкові компоненти лікування – дієта без солі, зменшення прийому рідини, вживання каліймістких продуктів (родзинки, курага, капуста, картопля). Корекція функції яєчників: за 10 днів до менструації введення по 10 міліграм прогестерону або по 30 міліграм прегніну щодня; інколи можна застосовувати комбіновані естрогеногестагени (бісекурін, нон-овлон) з 5-го по 26-й день циклу. Медикаментозне лікування проводять протягом 3-4 циклів, а потім залишають лише дієтотерапію.